у Альпах — альпінізм і туризм, бази зимового спорту. Гл. міста — Ліон, Сент-Етьенн, Гренобль, Клермон-Ферран.
Західний р-н — пром.-аграр­ный, з розвиненим тваринництвом. У до­линах pp. Луара і Шаранта багато садів і виноградників (произ-во коньяків в р-ні р. Коньяк). Видобуток жел. і урано­вой руд. Рибальство і переробка риби, устричний промисел. Промишлен­ний потенціал р-ну з кон. 50-х рр. помітно виріс в результаті держ.-монополистич. політики децентралізації і підйому агр. р-нів. Найкрупніший го­род, пром. вузол — Нант.
Південно-західний р-н — пром.-агр. р-н, займає гл. обр. Аквітанську низм. з схилами Піренєєв і юго-зап, що примикають до неї. частиною Центр. мас­сива. Р-н має...

Економічні райони. Міжрайонні диспропор-ции в економічному розвитку вы­двигают держ. проблему більш рівномірного розміщення произ-ва, зокрема вопро­сы децентралізації (напр., обмеження зростання Парижа і ін.) і підйому х-ва в
«критичних зонах», що різко відстають по рівню і темпам розвитку, з хронич. безробіттям і відтоком населення. Для вирішення общегос. тер.-хоз. проблем країна була розділена (у 1956, Ген. ко­миссариатом по планеруванню при Сов. Мин. Ф.) на 22 планових р-ну (від 2 до 8 департаментів в кожному), а пізніше (у 1971—75) на базі цих р-нів були выде­лены генеральні зони економічних досліджень і планування тер. або крупні экономич. р-ни (див. таблиці. 12).
Паризький...

У структурі зовнішніх економічних зв’язків Франції особливе місце займає експорт капіталу (третє місце в світі) і міжнародний туризм. Щорік Францію відвідують більше 50 млн. туристів, а дохід від їх обслуговування состав­ляет 15 млрд. доларів.

Лісове господарство. Основна частина лісів (72% лесопокрытой площі в 1985) належить приватному сектору, менша комунам (17%) і державі (11%).
Рибальство. Гл. р-н лову – Атлантичний Океан.
Улов риби 806 тис. т. (1984). Гл. риболовецькі порти:
Булонь і Лорьян, Ла-Рошель. Устричний промисел (до 70% світового збору устриць).
Транспорт
Трансп. мережа має радиаль­ную конфігурацію з єдиним центром - Парижем. Франція має в своєму розпорядженні цілий комплекс розвинених галузей транспорту, оснащених найсучаснішими засобами. З наземних видів транспорту велике значення грає железнодорожный і автомобільний. По довжині залізниць і ефективності роботи железнодорож­ного транспорту Францію займає одне з перших місць в...

Площа з.-х. угідь складає 2/3 тери. Ф. (35,5 млн. га в 1983); все бо­лее зменшується доля ріллі і зростають площі, покриті травами, що связа­но з посиленням животноводч. специ­ализации с. х-ва.  Рілля займає 16,8 млн. га, багатолітні насажде­ния — 2,2 млн. га (виноградники і са­ды), пасовища і сінокоси — 13,9 млн. га, під лісом 14,5 млн. га (1982). Струк­тура с. х-ва за вартістю продукції в %: рослинництво 43,3, в т. ч, зерно­вые 16,0, овочі і фрукти 9,0, вино­град (на вино) 8,5; тваринництво 56,7, в т.ч. произ-во м’яса 26,1, молока 18,6, битої птиці і яєць 7,7. Рослинництво среднеевроп. і средиземноморско-суб-тропич. типів. По...

тилось на 1 млн., тобто на 44%, а ср. пло­щадь одного х-ва збільшилася з 14 до 23 га. Поширення набули капи­талистич. оренда землі (55% з.-х. пло­щади обробляється орендарями, 1977), постачальницько-збутова і перера­бат. кооперація. Проте в с. х-ве Ф. чисельно переважають дрібні і ср. х-ва (див. таблиці. 7), хоча осн. площі нахо­дятся в крупних х-вах, к-рые широко застосовують найману робочу силу (з 2,3 млн. чіл., зайнятих в с. х-ве, 0,4 млн.— наймані робітники, 1974) і дають осн. масу товарної продукції.
Таб. 7.- Розподілу землі по категоріях господарств

Хімічна промисловість. У Фран­циі існують декілька спеціалізованих районів в певних отрас­лях хімічної промисловості. У Ельзасе і Лотарінгиі розвивається углехимия і виробництво калійних добрив; на південному заході країни — виробництво азотних добрив на основі місцевих ресурсів газу; поблизу ГЕС Піріней, Альп, Центрального масиву — електрохімія; у крупних морських портах — нефте­химия; у Паризькій агломерації — тонка хімія (парфюмерна, косметиче­ская, фармацевтична промисловість).
Легка і харчові пром-сть мають крупні масштаби произ-ва. У текстильній і швацькою пром-сти зайняте 0.7 млн. чіл. у 1983. Ф. дає ок. 5% світового проиэ-ва текст. виробів. Основні райони текстильної промисловості:
Північний (рр. Рубе—Туркуен, Лілль, та інші) -шерстяная,...

Оброблювальна промисловість.
Великий розвиток отримали галузі чорною і кольоровий ме­таллургии (виплавка чавуну, стали, алю­миния і ін. металів). Ці галузі ча­стично працюють на місцевій сировині, одна­ко означає. частина більш високоякісної жел. руди і ряд кольорових металів (мідь, кобальт, олово, вольфрам і ін.) ввозяться з неевроп. країн; зокрема, на импорт­ной руді працюють нові найбільші металлургич. комбінати країни в Дюн­керке (виробництв, потужність 8 млн. т стали в 1985) і Фос-сюр-мер (1-я черга; 3,7 млн. m стали). Гл. р-ни чорної метал­лургии — Лотарінгия (виробництв, мощ­ность заводів 15,9 млн. m стали на 1985) і Північний (включаючи Дюнкерк; 12,6 млн. m стали в рік)....

Промисловість
Не дивлячись на высо­кие темпи розвитку після 2-ої світової війни, значить, оновлення осн. капіталу в пром-сти і розвитку новітніх отрас­лей, велике значення зберігають галузі легкою і пищ. пром-сти (про структуру пром-сти див. таблиці. 3), поступливі, одна­-
до, по багатьом показникам через більшу роздробленість виробництва і збереження застарілого устаткування галузям важкої промисловості. Св. 40% пром. підприємств має до 100 зайнятих (у США, Великобританії, ФРН — 20—26% ; 1980). Про концентрацію пром. произ-ва див. таблиці. 4.
Таблиця. 4.— Концентрації про­мышленного виробництва (підприємства з числом зайнятих більше 5), 1981, %

Добувна промышлен­ность і енергетика. Обеспе­ченность Ф. топливно-энергетич. ресур­сами недостатня....

Населення
Франція — країна, порівняно одно­родная в етнічному відношенні. Близько 9/10 її населення — французи. Госу­дарственний мова страны— француз­ский, що належить до романської групи індоєвропейських мов. Лише околичні області країни населяють эт­нические групи, що відрізняються мовою і культурою. На північному сході в Ельзасе і північно-східній Лотарінгиі живуть эльзасцы (1,3 млн.). Західні області півострова Бретань населяють бретонці (1 млн.). На півночі Франції в кордону з Бельгією живуть фламандці (100 тис.). Острів корсіку населяють корсіканці (300 тис.), і, нарешті, в передгір’ях Піренєєв на заході розселені баски (130 тис.), а на востоке— каталонці (200 тис.).
У Франції переважаюча рели­гия —...