Перш за все вони є щонайпотужнішою фінансовою і економічною силою. Урядові авуары «шестірки» в іноземних банках оцінюються в 190 млрд. дол., валютні резерви — в 204 млрд. дол., запаси нафти — в 348 млрд. баррелів.
Усвідомлення своєї соціальної однорідності, общно­сти, турбота про збереження монархічних структур в не­малой мірі цементують цю організацію, наводячи до досить високої міри взаємодії її участ­ников в міжнародних і регіональних справах, усиле­нию впливи в діяльності Організації експортерів нафти, в Лізі арабських держав, Русі непри­соединения, організації Ісламська конференція.
Різноспрямовані по своїх положеннях соглаше­ния про економічну інтеграцію за задумом повинні привести до створення ринку країн Персидської затоки...

Система безпеки.

Традиційно нестабільне ноложсннс в районі Персндського затоки всстда висувало як первооче­редного питання, про створення тут свого роду системи колективної безпеки. Ця тема неодноразово об­суждалась на зустрічах представників всіх восьми рас­положенных тут держав ще до іранської револю­ции, але так і не отримала просування. Покійний шах Ірану на виступав за висновок колективного пакту безопастности під егідою Ірану, проти чого різко воз­ражали Саудівська Аравія і Ірак, які высказы­вались за проведення відповідних заходів на двосторонній основі.
Після іранської революції ініціативу створення си­стемы колективної безпеки узяли на себе саудовцы, що висунули тезу про те, що якщо під загрозою ока­жется безпека...

Але особливо вражаючим був зростаючий об’єм імпорту, в основному нафти. В порівнянні з 1986 р. зростання імпорту США з цих країн склало в 1987 р. для Саудівської Аравії 20%, ОАЕ — 85. Кувейту — 85, а для Омана—440%
Саудівська Аравія, надавши спеціальні дого­ворные ціни чотирьом американським компаниям—парт­нерам по «Арабієн-амерікен ойл компани» (АРАМКО). знов стала третьою для США за значенням (після Ка­нади і Венесуели) постачальником нафті.
У країнах Персидської затоки знаходиться 50 тис. американських громадян, з яких 17 тис. чоловік ра­ботают на різних об’єктах, що створюються за участю 700 американських фірм і компаній.
США мають плани по форсуванню...

Ирано-иракский конфлікт, його дія на ситуацію в регіоні.

Конфлікт між Іраном і Іраком має глибоке історичне коріння. Територіальні претензії один до одного, релігійні розбіжності наголошувалися ще в той період, коли Ірак входив до складу Османа импе­рии. Перші спроби визначити кордон між двома державами були зроблені в середині XIX ст У 1847 р. між турецьким і іранським урядами за посередництва Великобританії н Росії був под­писан Ерзерумський договір, відповідно до якого ирано-иракская кордон був визначений по лівому іранському берегу річки Шатт-ель-араб. Ці гранины оспорювалися Іраком безліч разів, що і привело до великомасштабної війни, що почалася 22 вересня 1980 року. У січні 1984...

Загострення військово-стратегічної обстановки в затоці збіглося з ускладненням справ на світовому ринку нес­ти, причиною чому явплпеь в першу чергу действня міжнародних нафтових монополій, направлені проти Організації стран—экспортеров нафти (ОПЕК) і її нафтової політики. Чималу роль зіграли разно­гласия усередині самої організації відносно квот нафтовидобування і встановлення цін на нафту.
Ірано-нракськая війна, що розгорілася, разом з по­литикой демонстрації м’язів, зробленій западны­ми державами, породила внутрішню нестабільність в державах, безпосередньо не зачеплених війною, викликала небувале зростання мілітаризації регіону. У ре­зультате військові витрати країн Персндського затоки з розрахунку на душу населення виявилися найвищими в світі (Саудівська Аравія — 2400 дол., ОАЕ — 2100, Катар...

Взаємовідношення між країнами Персидської затоки.

Країни Персидської затоки.

Порсидський заливши. Якими лише епітетами не нагороджували цей район нашої планети. «Стратегнчеськні центр», «дуга криз», «вогнище перманентнон напруженості», «сфера життєвих інтересів».
Регіон, що включає Іран, Ірак і шість арабських монархічних держав Аравійського полу­острова — Саудівську Аравію, Кувейт, Бахрейн, Об’­едіненниє Арабські Емірати (ОАЕ), Катар, Оман, — історично грає важливу роль в мировои політиці. З виявленням в його надрах величезних запасів энер­гоносителей до середини нинішнього століття Персидськиі затока перетворилася на один з важливих центрів військово-політичною, зовнішньоекономічною і фінансовою дея­тельности провідних держав Заходу і Росії.
Проте ось вже тривалий час дапнный регіон ли­хорадит....

Проте, не дивлячись на відому стабілізацію ринку, до нача­лу 1999 років ціна як і раніше була дуже низькою. Були потрібні нові серйозні зусилля нафтовидобувних країн.
Найбільш рельєфно результати взаємодії ведучих ми­ровых нафтових держав, перш за все ОПЕК і Росії, в цілях стабілізації ринку виявилися напередодні 107-ої конференції ОПЕК в березні 1999 року.
За декілька тижнів до початку конференції у Відні міністри нафти п’яти країн — Алжіру, Ірану, Мексики, Саудівської Ара­вії і Венесуели — зібралися в Гаазі і зробили заяву про пла­нируемых додаткових скороченнях нефти^. Ледве пізніше аналогічна заява була зроблена і в Москві. Вони були фор­мализованы у Відні...

У лютому 1999 року у Відні був проведений перший “круглий стіл” “РОССИЯ—ОПЕК” за участю міністра палива і энерге­тики і генсекретаря ОПЕК. В центрі дискусії знаходилися питання, пов’язані з перспективами розвитку світового неф­тяного ринку, цінами на нафту, загальними тенденціями разви­тия світових енергетичних ринків, проблемами природо­охранного характеру, у тому числі що мають відношення до Ки-отському протоколу. З російського боку в зустрічі взяли найактивнішу участь провідні нафтові компанії, а також ряд банків.
На круглому столі експерти ОПЕК відзначали, що не беруться прогнозувати розвиток ситуації на енергетичних ринках, і говорили лише про можливі сценарії. Найбільш реалістичний з них, на їх погляд, базується на...

24 червня 1998 року відбулася 105-я конференція країн — членів ОПЕК. Росія вперше взяла участь в цьому мероприя­тии як спостерігач. У цій же якості були Мексика і Оман.
Обмін думками з аналітиками Секретаріату ОПЕК показав, що низький рівень цін на нафту з деяким підвищенням мо­жет зберегтися до кінця року, якщо скорочення країн ОПЕК, як і не вхідних в цю організацію країн, не будуть досить глибокими. Ситуація на ринку була така, що практично повністю заповнені сховища стратегічних і торгівельних запасів країн — основних споживачів створювали дополнитель­ные труднощі на дорозі стабілізації ринку нафти.
Країни ОПЕК заявили про скорочення обсягу виробництва...

Є також і ряд інших чинників, що впливають на динаміку зміни цін, серед яких можна назвати погодні умови і рівень наявних запасів нафти в країнах-споживачах. Наприклад, зима 1997/1998 років, що видалася в північному полуша­рии тепліше, ніж зазвичай, спричинила визначене сниже­ние попиту на паливо. Більш того, з розрахунком на холодну зиму були зроблені відповідні запаси нафти, проте, оскільки ці чекання не виправдалися, відпала необхідність в їх повному використанні, внаслідок чого в 1998 році ці запаси виявилися на рекорд високому рівні, тим самим, у свою чергу, чинить знижуючий тиск на динаміку цін. До того ж воз­росший рівень експорту нафти з Іраку, що...