2. Природно-ресурсний потенціал Центру, його економіко-географічна оцінка.

Серед районів нашої країни Центр більш за всіх інших виділяється “помірністю” своєї природи.
Рельєф.  Для ЦЕР в цілому характерний рівнинний рельєф, обусловлен­ный особливостями геологічної будови. Ця територія в тектонічному відношенні є частиною обширної Російської платформи. Хоча в це­лом Центр є рівнинним районом, в його межах можна досить ясно розрізнити різні по характеру рельєфу області.
На північному заході розташована піднесеність Валдайськая, до якої примикають обширні низини.  Южнее в широтному напрямі через Смо­ленськ, Вязьму і далі тягнеться Смоленська піднесеність. На південному заході в межі Центру заходить краєм Придніпровська низовина. На південному сході Центру представлена одна з ланок обширного поясу низин, однією з яких є Мещерська низовина. Південна частина Центру лежить в преде­лах сред­нерусской піднесеності, яка на сході переходить в Оксько-дон­ськую низ­менность. Найбільш знижена частина району — це долина річки Оки.
Мінеральні ресурси.  В порівнянні з іншими районами Росії Центр порівняно бідний природними, особливо викопними, ресурсами. Наявні ресурси палива, залізняку, деяких нерудних копалин, як правило, і в кількісному і в якісному відношенні займають вельми скромне місце. Таке положення Центру особливо виділяється саме у зв’язку з промисловим розвитком цього району, що підкреслює невідповідність його обмежених природних ресурсів і потужного економічного потенціалу.
Паливні ресурси Центру представлені запасами підмосковного вугілля і торфу; це низькоякісне і порівняно дороге паливо. Вугілля обнару­жен в широкому поясі, що отримав назву Підмосковного басейну. Разве­данниє запаси цього басейну складають близько 4 млрд. т. Найбільшими ресур­сами відрізняються Тульська і Калузька області. Для цього вугілля характерні вы­сокая зольність, вологість і сірчистість. Торф у зв’язку з широким распростра­нением боліт є в північній половині Центру майже повсюдно. Найкрупніші торф’яні родовища розташовані в преде­лах Мещерською і Верхневолжськой низовин. Низькі колорийность і высо­кая вологість торфу роблять переважнішим його використання поблизу місць видобутку.
Залізняк відвіку використовувався в Тульської області, але їх запаси незначні.
Велике значення мають нерудні копалини Центру — вапняки, ог­не­упорные і цегельні глини, будівельні, скляні піски, гравій. Район випробовує величезну потребу в цих копалинах і особливо интен­сивно їх родовища використовуються поблизу Москви.