6.3 Транспорт

У Франції густа мережа залізних і автомобільних доріг, велика протяженность судноплавних річок, каналів, трубопроводів, багато морських портів. По країні зміяться 806 тис. км. доріг 7 тис. км. автострад і 50 тис. км. магістральних доріг.
Мережа залізниць особливо густа в промислових районах. Французькі залізниці відрізняються високою мірою електрифікації, великою швидкістю руху поїздів, хорошим обслуговуванням пасажирів.
Із залізничним транспортом усе більш конкурує автомобільний. Франція займає одне з перших місць в світі по забезпеченості населення автомобілями, по протяжності, густині і якості автомобільних доріг. Велика увага приділяється будівництву автострад. Перша транс французька автострада Лілль – Париж – Ліон – Марсель – Ніцца.
У Франції велика мережа внутрішніх водних доріг, з них 7 тисяч км. – судноплавні. Найважливіші водні дороги знаходяться на півночі і сході країни.
Після II Світової Війни у Франції швидко став розвиватися трубопровідний транспорт. Довжина магістральних нафто- і газопроводів перевищує 8 тисяч км. Нафта і її продукти переробки перекачують по трубах з морських портів в глибинні центри – споживачі рідкого палива. Щонайдовший і найпотужніший в Європі південно-європейський нафтопровід починається у Марселя і закінчується в Карлсруе на півдні Німеччини.
Транспортна мережа Франції має радикальну конфігурацію з єдиними центрами в Парижі. До столиці сходяться найважливіші залізничні і автомобільні магістралі, багато трубопроводів, основні внутрішні водні дороги.
По числу авіапасажирів Париж можна порівняти в Європі лише з Франкфуртом-на-Майне і з Лондоном. Найкрупніша авіакомпанія Франції – “Ер-Франс”.
Головна роль в міжнародних перевезеннях вантажів грає морський торгівельний флот. Велику частину всього вантажообігу складає імпортна нафта.
Найбільше значення мають два порти – Марсель і Гавр. Марсель обслуговує зв’язки з країнами Середземного моря, Індійського і Тихого океанів. Гавр і Руан – морські аванпорти Парижа, причому через Гавр йдуть головні зв’язки Франції з країнами Америки і Західної Африки, а через Руан – в основному з країнами північної і центральної Європи. Порт Дюннорк – морські ворота Північного промислового району. Західні райони Франції обслуговуються портами Бордо і Нант – Сен-Надер.