Було передбачено зміну рівня і структури матеріальних витрат на виробництво продукції найважливіших галузей народного господарства, обумовлене переходом від падаючої до тієї, що стабілізується або навіть до зростаючої економіки. В зв’язку з цим передбачається значне уповільнення зростання енергоємності виробництва, особливо в такій галузі, як кольорова металургія. Враховувалася і зміна тенденцій галузевої структури окремих елементів кінцевого продукту. Так, в структурефонда вжитки передбачалося прекращениеростадоли продуктів харчування; у технологічній структурі капіталовкладень — підвищення долі устаткування.
Всі вищезгадані чинники екзогенний прогнозувалися для кожного з 11 крупних эко­номических регіонів Росії. Виходячи з цих параметрів, що задаються для кожного регіону, і обмежень за допомогою оптимізаційних міжгалузевих моделей визначалася сбалансирован­ная система основних економічних показників регіонів і Росії в цілому.
Економічні реформи різко погіршили галузеву структуру російської економіки, підсилили її паливно-сировинну орієнтацію. Якщо в дореформений період в структурі общест­венного виробництва доля галузей оброблювальної промисловості підвищувалася, а доля паливно-сировинних і таких, що входять в аграрно-промисловий комплекс — знижувалася, то в 1991— 1995 рр. ситуація стала прямо протилежною.
У 1 кварталі 1998 р. промисловістю Росії вироблено продукції (робіт, послуг) в цінах, що діють, на суму 401 млрд. рублів. Індекс фізичного об’єму виробленої продукції в порівнянні з 1 кварталом 1997 р. склав 101,3%.13
По кольоровій металургії динаміка виробництва характеризується наступними даними (таблиця. 1) .14
Фінансова діяльність промислових підприємств (великих і середніх). У січні-лютому прибуток склав 19 075 млн. крб. або 98,7% до відповідного періоду попереднього года.15
Таким чином, загальною тенденцією зміни галузевої структури російської економіки нині є дезиндустриализация, перш за все унаслідок скорочення виробництва высоко­технологичных галузей промисловості. Ця тенденція характерна для всіх регіонів Росії.
У перспективі до 2000 р. при збереженні ринкового курсу (перший варіант) загальний спад виробництва продовжиться в значній мірі за рахунок підсумків 1996 р. і збережуться негативні тенденції в його структурі. Лише в умовах переходу до керованого економічного розвитку (другий варіант) можуть бути досягнуте реальне пожвавлення виробничої діяльності і прогресивні зміни в структурі виробництва.