Далекосхідна тайга, головним чином гірські, райони, бо­гата хутровим і іншим промисловим звіром. Мисливський промисел і звірівництво особливо розвинені в се­верных районах, по всьому Сихоте-Аліню і на Сахаліні. Органі­зовани звірівницькі ферми по розведенню соболів, песців, се­ребристо-черных лисиць, кабарги і ізюбра.
З галузей харчової промисловості (окрім рибної) на Далекому Сході зберігає велике значення муко­мольная, що розвивається в Амурської області, Хабаровськом і Прі­морськом краях. Тут же розміщуються підприємства маслодель­ной, сироварною, молочною, м’ясною, кондитерською, цукровою (Ус­сурійськ) і інших галузей. Проте харчова промисловість району ще далеко не забезпечує потреби його населення. Значна частина продукції харчової індустрії завозиться з Сибіру і європейської частини Росії. Створена крупна маслобой­ная промисловість по переробці соєвих бобів в Уссурійське і Хабаровську, частина її продукції вивозиться за межі району. Рас­ширяются і будуються всілякі харчові підприємства. Серед них більш всього м’ясокомбінати, які на
півночі району використовуватимуть збільшене поголів’я оленів, на півдні — м’ясна худоба; розширюється також мережа міських молочних заводів.
2.3 Транспорт і економічні зв’язки
Господарський розвиток району у величезній мірі залежить від прискореного розвитку транспорту, оскільки рідка заселеність вимагає активного функціонування внутрірайонних зв’язків, заснованих на тісній взаємодії різних видів транспорту.
У Далекосхідному районі функціонують всі сущест­вующие види транспорту, але основну роль грає желез­нодорожный. На його частку доводиться до 80% вантажів, що перевозяться.
Початок активного транспортного освоєння південної частини району пов’язаний з прокладкою в XIX ст Транссибірською магист­рали. Вона грає найважливішу транзитну роль, забезпечуючи пере­возки вантажів з країн Тихоокеанського побережжя в європейські країни. За останній час Транссибірська магістраль обросла бічними лініями, що інколи є під’їзними ветка­ми до лісозаготівельних баз, але що у ряді випадків мають самостійне значення: до Радянської Гавані (через Комсомольск-на-Амурі), до Знахідки і Посьета.
Залізничне освоєння середньої зони Далекого Сходу пов’язане з Байкало-амурской магістраллю (БАМ). З построй­кой цієї магістралі Росія отримала другий вихід на Тіхо­океанськоє побережжя і можливість освоєння різних видів корисних копалини в зоні тяжіння Бама. Окрім широт­ной магістралі БАМ включає і дорогу від Транссибірської магістралі через Тинду, Беркакит, Томмот, Якутськ — “Малий БАМ”, а також ряд ліній, що сполучають Байкало-амурскую магістраль з Транссибірською. Строї­тельство Бама привело до створення ряду комплексів на трасі і особливо важливого для району Далекого Сходу — Південно-якутского територіально-виробничого комплексу.