Економічна реформа в РК здійснювалася під патронажем МВФ у декілька етапів. У період з дек. 1997 р. по апр. 1998 р. основним завданням було подолання кризи ліквідності за рахунок залучення позикових засобів і кредитів. До березня РК отримала инокредитов по лінії міжнародних організацій на 21,4 млрд.долл. Південнокорейцям удалося також реструктурувати до 90% своїх короткострокових зобов’язань іноземним кредиторам, які в лютому досягали 21,8 млрд.долл. Збільшенню валютних резервів сприяло і зростання позитивного сальдо платіжного балансу по поточних операціях — до 18,9 млрд.долл. у апр. В результаті в період з середини грудня по кінець квітня валютні резерви країни збільшилися з 3,9 до 30 млрд.долл.
В той же час, криза ліквідності (із-за високих процентних ставок), що зберігається, змусила уряд використовувати в янв. 1998 р. 1 млрд.долл., отриманий від АЗБР, на забезпечення гарантій кредитування дрібних і середніх фірм. У квітні ним також була виділена позика в 1 млрд.долл. на придбання імпортних сировини і матеріалів.
У цей же період уряд знов пішов на збільшення розрахункових показників бюджетного дефіциту (з 0,7% до 1,7% ВВП) і зниження облікової ставки з 22,2% до 14,4%, що повинне було сприяти припиненню економічного спаду. Одночасно були початі реформи у фінансово-банківській системі і корпоративному секторі, ліквідовано 55 збиткових корпорацій і 5 банків. Для вирішення проблеми «безнадійних» боргів і допомоги банківській сфері уряд виділив допассигнований на 64 трлн. он, а на допомогу безробітним — 8,5 трлн.вон.
З липня по сент. 1998 р., урядові реформи у фінансовій сфері і реальному секторі економіки продовжувалися. До вересня удалося досягти відносної стабілізації змінного курсу національної валюти (1,3 тыс.вон за долар проти 1700 на початку року), припинити зростання оптових і роздрібних цін, контролювати інфляцію в межах 8%, скоротити чистий зовнішній борг до рівня 1996 р.
В той же час, вже в цей період стало очевидне, що монетаристские рецепти МВФ не в змозі вирішити багатьох проблем південнокорейської економіки — не були припинені спад промпроизводства (на 6,2% в другому півріччі в порівнянні з 1997 р.), зростання безробіття (до 7,3% від працездатного населення), продовжувалося скорочення сукупного внутрішнього попиту (на 9% в порівнянні з 1997 р.), із-за непомірних боргів південнокорейських компаній і високих процентних ставок (понад 20%) практично не здійснювалися інвестиції в реальний сектор економіки (скоротилися майже в половину в порівнянні з 1997 р., оскільки банки РК, побоюючись фінансових рисок, вважали за краще «крутити» гроші на міжбанківському ринку). Що загострилися до того ж в результаті масових банкротств (до жовтня збанкрутіло понад 20 тис. компаній) соціальні проблеми і явне небажання крупних ФПГ брати на себе частину тягаря по здійсненню реформ змусили уряд РК посилити держрегулювання економічними процесами (концепція «неолиберального етатизму»).