Економіка всіх країн Поради залежить від правитель­ственных витрат. Головною рушійною силою экономи­ческой діяльності в останніх 15 років служили под­ряды на будівництво. В умовах ирано-нракской вой­ны і нестабільності в затоці всі країни скоротили осу­ществление гігантських проектів розвитку инфраструкту­ры. Зворот торгівельних компаній, що займаються строи­тельными матеріалами, машинами, механізмами, сокра­тился з 1983 р. по 1987 р. на 80%. Більш всього від эко­номического спаду страждають якраз ті верстви населення, які, на думку монархічних режимів, не отли­чаются повною лояльністю, або не грають важноЛ політичної ролі. як, наприклад, емігранти. В той же час для власного населення уряду цих країн не скоротили дотації на електрику, воду, газ, основні продукти пнтания.
Найхарактернішим свідоцтвом економічного спаду є скорочення вступів від нафти, що складає основу проблем цих держав. У 1981 ре­кордном року шість країн затоки отримали за рахунок неф­ти 156 млрд. долл.; до 1985 г, із-за неуклоипого сокра­щения її видобутку доходи від неї впали до 51 млрд., а в 1986 р.. коли ціни досягли особливо низького рівня, вступи від нафти склали 38 млрд. дол. Зараз при збереженні нинішньої динаміки, деякій стаби­лизации цін на нафту ця цифра може складати 50 млрд. дол., але вже це не ті фантастичні поступ­ления початку 80-х років.
Пом’якшувати тяжкі наслідки скорочення доходів від нафти ці країни можуть завдяки наявності опреде­ленных доходів від інвестицій. Наприклад, Кувейт сей­час отримує від свого інвестованого капіталу боль­ше, чим за рахунок нафти і газу. Вартість портфеля инве­стиций Кувейту, по різних оцінках, складає 100 млрд. доларів. В кінці 1987 — початку 1988 р. Кувейт придбав 20% акцій в третьої по величині нафтової монополії світу «Брітіш петролеум».
Якого б великого значення не мав економічний сектор для Поради співпраці, предметом його глав­ных турбот залишаються життєво важливі питання терри­ториальной цілісності вхідних в нього держав і національної безпеки. Ось чому військовий ас­пект діяльності ССГПЗ стає усе більш замет­ным, не дивлячись на те, що при створенні цій организа­ции лідери «шестірки» сповна щиро заявляли про те, що організація носитиме не військовий, а эконо­мический і фінансовий характер. Зрозуміло, через об’єктивні обставини створити власні надеж­ные озброєні сили, здатні обороняти террито­рию в разі виникнення серйозного конфлікту, — це велика проблема. Загальна чисельність кадрових військовослужбовців всіх країн складає всього 140 тис. чоловік. Ось чому держави затоки роблять все можливе, аби компенсувати недостатню чис­ленность озброєних сил закупівлею новітньої військової техніки, досконалого устаткування. По деяких оцінках, країни Поради співпраці витратили на потреби оборони вже близько 40 млрд. доларів.