Людина на Далекому

Людина на Далекому Сході скрізь, а на півночі особливо, є в основному “державною людиною”. Це пов’язано з масовим огосу­дарствлением економіки регіону у минулому, розвитком її під егідою при­оритетности вирішення політичних завдань. І сьогодні положення людини зберігається таким же. Державний бюджет залишається істотним джерелом доходів населення, а в процесі реформи його значення ще бо­лее посилилося.
Рівень життя населення на Далекому Сході нижчий, ніж в середньому по Росії, особливо в північних територіях регіону. За соціальними показниками Далекосхідний економічний район поступається більшості районів Росії. Довгий час тримається високий рівень безробіття. Тривалість життя населення нижче на 4-5 років, а у корінних жителів на 8-10 років, ніж в середньому по Росії із-за суворих кліматичних умов. Дитяча захворюваність в північних територіях в 2-2,5 разу перевищує аналогічні показники в середньому по Росії. З кожним роком знижується народжуваність і збільшується смертність, що веде до загострення демографічних проблем.
У регіоні відчувається великий брак лікарень, поліклінік, висококваліфікованого медичного персоналу і необхідного устаткування. Особливо гостро ця проблема стоїть у віддалених районах, де місцеве населення вимушене долати великі відстані до районних і обласних центрів в необхідності медичної допомоги. Аналогічна ситуація і у сфері освіти.
В той же час показники темпів зростання роздрібного товарообігу торгівлі, включаючи громадське харчування на Далекому Сході вище, ніж в середньому по Росії.
На Далекому Сході є сприятливі умови для розвитку рекреаційного обслуговування: розвитку туризму, санаторно-курортного лікування. Але в даний час дана сфера не отримала належного розвитку. 
Федеральна цільова програма економічного і соціального розвитку Далекого Сходу і Забайкалья на 1996-2005 рр., затверджена 15 квітня 1996 р. Урядом РФ, включає заходи щодо забезпечення високодоходної зайнятості, закреп­лению населення, підтримці гідного рівня життя з врахуванням услож­ненных умов життєдіяльності. Має бути вдосконалена сис­тема регіональних соціальних компенсацій.
Витрати на виплату по районних коефіцієнтах, надбавках за стаж, північним пільгам і підвищені витрати на транспорт і вміст житлово-комунальної сфери пропонується компенсувати государствен­ным підприємствам - у формі субсидій з федерального бюджету, а пред­приятиям і організаціям приватної і змішаної форм власності - у формі податкових пільг. Відтік частини населення з районів Крайнього Севе­ра неминучий, але в Програмі передбачені заходи щодо упорядоче­нию цього процесу, які дозволять максимально скоротити экономиче­ские і психологічні втрати за рахунок організованого сприяння пересе­лению в основному в південні райони Далекого Сходу. Природні ресурси північних територій повинні освоюватися паралельно із створенням в юж­ной зоні