3.  Проблеми і прогнози подальшого розвитку Далекого Сходу .

На Далекому Сході створений значний народногосподарський комплекс. Проте потреби економіки диктують необхідність подальшого збільшення масштабів господарського потенціалу Далекого Сходу.
Для обслуговування місцевих потреб Далекого Сходу в певних масштабах слід розвивати більш трудомісткі галузі промисловості (машинобудівну і металообробну, легку і харчову). Із зростанням продуктивних сил регіону виникають нові завдання, пов’язані з розширенням виробництва сільськогосподарської продукції, підвищенням міри розвиненості виробничої і соціальної інфраструктури.
Галузева структура господарства Далекого Сходу має ряд специфічних особливостей.
У північній зоні ще в 70 — 80-х роках настав період великомасштабної розробки мінерально-сировинних ресурсів. У наш час цей процес не має таких же темпів, як в 70 — 80-і роки, але проте він продовжується. Проте екстремальні умови зони, просторова віддаленість від великих індустріальних центрів, відсутність постійних транспортних комунікацій і соціальної інфраструктури послужили причиною різкого збільшення витрат на будівництво господарських об’єктів. Тому тут найбільш доцільний переважний розвиток спеціалізованих добувних виробництв в комплексі з обслуговуючими їх галузями (транспорт, ремонтні служби і так далі ).
У південній частині Далекого Сходу сприятливіші природно-кліматичні умови для економічного розвитку, краще забезпеченість транспортом, накопичений значний господарський потенціал. Тому тут галузева структура повинна характеризуватися широкою номенклатурою галузей, перш за все оброблювальних, виходячи із завдань комплексного розвитку господарства Далекого Сходу.
Виконання цих завдань пов’язане з концентрацією на півдні регіону виробництв, покликаних забезпечити глибоку переробку як власних, так і таких, що поступають з Півночі мінерально-сировинних ресурсів. Разом з цим південна зона повинна грати роль опорно-тылового пункту матеріально-технічного постачання господарства освоюваних районів Півночі.
У специфічних умовах Далекого Сходу рішення задачі форсованого розвитку продуктивних сил повинне спиратися на вживання новітніх досягнень науки і техніки.
Іншим важливим чинником підвищення ефективності виробництва на Далекому Сході є широке вживання найбільш прогресивних форм і методів територіальної організації господарства. До них відноситься цільовий підхід в реалізації найбільших регіональних комплексних програм, формування територіально-продуктивних комплексів і промислових вузлів з набором взаємозв’язаних виробництв. Будівництво в східних районах Росії технічно і економічно зв’язаних підприємств, виробничих і соціальних служб забезпечує значний народногосподарський ефект за рахунок кооперації і комбінування виробництва, економії засобів на споруду і використання централізованих об’єктів, зменшення території забудови. При цьому капітальні вкладення і експлуатаційні витрати скорочуються на 10 — 12%.