Нині провідне місце у вуглевидобуванні належить Южно-Якут­ському вугільному басейну, до якого підійшла залізниця, так званий Малий БАМ. Південно-якутський басейн высокока­чественных вугілля відкритого видобутку, що коксується, став ядром фор­мирующегося тут однойменного территориально-производст­венного комплексу. Комплекс включає окрім вугільної про­мышленности електроенергетику і інші галузі. У перспекти­ве — освоєння крупних багатих по складу залізорудних место­рождений Алданського району. Поєднання південно-якутського вугілля і залізняку — база для майбутньої чорної металургії повного циклу. Високоякісне вугілля Південно-якутського басейну (Нерюнгрі) експортується до Японії і інших країн.
На північному сході Сахаліну — від Охи до Катанглі — добывает­ся нафта. Звідси по двох нафтопроводах вона поступає на нафтопереробні заводи Комсомольска-на-Амурі і Хабаровська. Але розміри видобутку нафти на острові невеликі і далеко не задовольняють потреби району. Тому багато нафти і нафтопродуктів на Далекий Схід завозиться із Західного Сибіру. Успеш­но вирішуються проблеми видобутку нафти і газу на шельфі острова Сахалін. У перспективі на Далекому Сході належить освоювати не лише шельф Сахаліну, але і інші ділянки моря Охотського, зокрема шельф Магаданського побережжя і західного побережжя Камчатки. Нафтоносні структури виявлені в Берінгу мо­ре. Високу прогнозну оцінку запасів вуглеводневої сировини має шельф арктичного Морея. Для перспективного розвитку паливно-енергетичного господарства району велике значення набуває освоєння Лено-Вілюйськой газоносної провінції, природний газ якої вже поступає до Якутська.
Нафтогазоносний Сахалін пов’язаний з материком на додаток до нефте­проводу, що діє, ще і газопроводом Оха — Комсомольск-на-Амурі.
Основні електроенергетичні потужності Далекого Сходу со­средоточены в південній частині району, де вони сполучені в загальну енергосистему. Енерговузли північних територій працюють ізольовано, відрізняються меншою потужністю і забезпечують ло­кальных споживачів. Серед електростанцій пре­обладают, що діють, ГЕС і ТЕЦ в південній частині району. Найбільш велика ГЕС — Зейськая (1,3 млн. кВт). Здійснюється будівництво са­мой великою ГЕС в районі — Бурейськой (2 млн. кВт). Продолжаєт­ся створення каскадів ГЕС на Вілює і Колимі. На півночі працюють перша у нас АТЕЦ — Білібінськая, а також Паужетськая геотермальна електростанція на Камчатці. Перед народним хозяйст­вом Далекого Сходу поставлено завдання повністю задовольняти свої енергетичні потреби за рахунок власних ресурсів.