Природні ресурси на відміну від природних умов, як правило, стимулюють размещение і розвиток про­изводства і в процесі його піддаються змінам. Одні і ті ж компоненты природи можуть грати роль і природних ресурсів, і природних умов в ході розміщення виробництва. Наприклад, гори Кавказу є серйозною перешкодою для транспорту, але вони ж, завдяки наявності в них корисних ископае­мых, стимулюють розвиток гірничодобувної про­мышленности.
Клімат надає найбільш істотну дію перш за все на сільськогосподарське виробництво, характер його спеціалізації.
Водні умови також можуть виступати одновремен­но і як природні ресурси. Відомо, що вода є не лише умовою судноплавства, але і ресур­сом зрошуваного землеробства. Вона ж є сировиною для виробництва кисню і водню.
У радянський період розвитку економіки Росії при­нято було вважати пріоритетними деякі законо­мерности виробництва, що знаходило віддзеркалення в со­ставляемых державних планах його розвитку. До них відносилися, наприклад, раціональна производ­ственная спеціалізація як окремих підприємств, так і конкретних територій країни, комплексний розвиток економічних районів СРСР та інші. На розміщення виробництва можуть робити вплив також екстремальні ситуації і військово-політичні чинники. Наприклад, в роки війни здійснювалося переміщення багатьох підприємств СРСР в східну і інші частини країни. Особливим чином розміщувалися підприємства воєнно-промислового комплексу в пос­левоенный період, в умовах так званої «холод­ной війни».
Важливу роль в розміщенні виробництва завжди игра­ет націленість на зростання продуктивності і эффек­тивности. Умовою їх досягнення зазвичай вважається забезпечення найбільш доцільного використання сприятливих природних, економічних і інших умов окремих районів, тобто мається на увазі ис­пользование наявних в них переваг для ус­коренного розвитку в порівнянні з іншими.
На розміщення виробництва в радянській економіці істотний вплив робили особливості обще­ственного будуючи, зокрема характерне для нього огра­ничение прав і свобод громадян. Наприклад, молоді фахівці, випускники освітніх учрежде­ний, за допомогою вольових методів розподілялися на роботу на новобудови країни і інші підприємства.
До розміщення виробництва в радянській економіці, його принципам і методам, а також формам не можна личити однобічно. Однобічний підхід за принципом «черное—белое» завжди недоречний в нахож­дении істини. Поважно враховувати, що в розміщенні виробництва в різних економічних системах, а також країнах разом з принциповими различия­ми завжди є багато загального. Наприклад, чинник на­личия трудових ресурсів враховується практично вез­де і завжди при планеруванні будівництва предпри­ятий з трудомісткою продукцією. Такі підприємства створюють зазвичай на територіях з високою концентра­цией постійно проживаючого населення. У СРСР та­ковыми були і є сьогодні райони европей­скою частини країни.