різкого зменшення припливу валютних засобів, зупинки виробництв, до економічної і фінансової кризи”.
У азербайджанській частині Каспію виявлено 25 нафтогазових родовищ: 13 дрібних, 6 середніх і 6 великих. На суші - 42. З сухопутних родовищ відібрано в 1.5 разу більше нафти, чим в морських, хоча останні таять в собі в 5 разів більше вуглеводнів. Вочевидь, що ставка в перспективі робиться в основному на морські родовища. А це зв’язано з будівництвом нових суперсучасних платформ, з яких можна бурити на великих глибинах.
Середина 90-х виявила стійку тенденцію в розвитку світового нефтебизнеса. У зв’язку із спадом видобутку нафти в Північному морі багато зарубіжних компаній перемикаються на роботу в іншому регіоні - каспійському, і Азербайджан тут грає далеко не останню роль. По оцінках фахівців, до 2010 р. виробництво нафти на Каспії повинне досягти 100-120 млн. тонн в рік.
Англійська компанія “ТРАВЕНЬ Консалтинг” в 1996 році провела дослідження, згідно якому прогнозовані витрати на нафтові і газові проекти в Азербайджані на період до 2010 року складуть близько 22,4 млрд. доларів. На проведення робіт до 2030 р. по вже укладених контрактах і контрактах, підписання яких очікується, загальна сума витрат може досягти 135 млрд. доларів. Це пов’язано з тим, що нові проекти обіцяють значні економічні вигоди.
Прогнозується, що податкові вступи від експорту нафти з цих родовищ з 1996 по 2030 рр. складуть загалом близько 56 млрд доларів. Ці засоби стануть тим “локомотивом”, який витягне економіку Азербайджану з кризи.
“Нафта - головне багатство Азербайджану, але воно спричиняє за собою проблеми, з якими зіткнулися багато станів, багатих нафтою. Азербайджан не став виключенням.” - говорить президент ГНКАР І.Алієв.
Невизначеність статусу Каспійського моря, безпека маршрутів транспортування азербайджанської нафти на світові ринки, переплетення нафтових і політичних інтересів різних країн - ось клубок основних проблем, з якими довелося зіткнутися Азербайджану після підписання першого нафтового контракту.
Але, з дугою сторони, очевидний прогрес в стабілізації економічної і політичної обстановки в країні, що є своєрідним магнітом для іноземних компаній. Причому услід за нафтовими фірмами підтягуються інші, що забезпечують розвиток цивілізованої інфраструктури: авіаліній, готелів. зв’язку, сервісних послуг.