Серед європейських країн

Серед європейських країн Німеччина виділяється по щільності населення, ко­торая складає 227 чіл. на км2. Найбільш висока щільність населення отме­чается в індустріальних районах Рур-Рейн, де вона досягає 1—3 тис. чіл. на 1 км2. Декілька менше, ніж середня по країні, спостерігається щільність насе­ления в північних і південних районах, де вона досягає 100—120 чіл. км2.
Германия відноситься до самих урбанізованих країн. У містах прожи­вает більше 85% населення. Існує безліч крупних міст з числен­ностью населення більше 100 тис. чіл. Довкола крупних міст утворилася міська агломерація. Найбільшою міською агломерацією є Рурськая (часто її називають мегалополисом), яка включає десятки великих і сред­них міст як, наприклад, Ессен, Дортмунд, Дюсельдорф, Дуйсбург, Кельн і ін. з населенням більше 5 млн. чіл. Серед крупних міст виділяються Берлін (найбільший в країні з населенням в 3,4 млн. чіл.), Мюнхен, Гамбург, Франкфурт-на-Майне, Штутгарт, Бремен, Лейпціг, Дрезден і ін.
Після об’єднання Німеччини в 1990 р., було підраховано, що для переобо­рудования і перепрофілювань підприємств Східної частини країни потре­буется 650 млрд. марок, або 1,5 бюджету Західної Німеччини і 10—15 років для вирівнювання економічного розвитку Східної і Західної частини країни.
Німеччина — високорозвинена капиталистич. країна. Доля в світовому капиталистич. пром. произ-ве в 1993 склала ок. 9%. За об’ємом валового нац. продукту і пром. произ-ва займає 3-е місце в капитали­стич. світі після США і Японії. По раз­мерам нац. доходу на душу населення (3270 дол. по офиц. валютному курсу, 1983) займає одне з перших місць в ка­питалистич. світі. Доля промышлен­ности в сукупній продукції пром-сти і с. х-ва (1986)—95%. Економіка Німеччини залежна від внеш. ринків збуту, що ока­зывает істотна дія на конъ­юнктурное розвиток і мн. ін. процеси внутр. життя країни. Характерна высо­кая і все зростаюча міра концентра­ции произ-ва і капіталу. У пром-сти ок. 60% продукції виробляється на крупних і найбільших підприємствах (з числом за­нятых св. 500 на кожному). У 1985 крупні акц. компанії з капіталом 100 млн. ма­рок і більш (7,0% всіх акц. суспільств) володіли 69% сукупного акц. капіталу.
Вирішальні позиції в економіці зани­мают частные монополистич. об’єднання.
По рівню розвитку держ.-монополистич. капіталізму Германію перевершує більшість розвинених капіталістичних країн.  У 1982 доля держ. витрат в нац. доході складала 39,3%. Гос-во активно намагається впливати на економіку з метою ослабіння економічних криз, інфляції, безробіття доріг кредитної політики, розробки програм розвитку отд. галузей і підйому економіки «бідуючих районів» і так далі Найбільший уд. вага держ. власності доводиться на інфраструктуру (шляхи сполучення, система зв’язку), сировинні і энергетич. галузі пром-сти, цв. металургію, в т.ч. произ-во алюмінію (76%), свинцю і цинку (приблизно 2/5), видобутку жел. руди (46% ), произ-во електроенергії (св 1/2), видобуток бурого вугілля, споруду і експлуатацію АЕС. Значить. держ. капітал вкладений в авто- (42% загального произ-ва) і суднобудування, кредитну систему (1/2 всі кредити). Осн. держ. або змішані (за участю гос-ва) концерни — «Фольксвагенверк», РВЕ, ФЕБА, «Зальцгиттер». Велика роль в розвитку держ.-монополистич. капіталізму належить воен.-пром. комплексу. Воєн. витрати (вкл. непрямі) складають найкрупнішу статтю витрат по держ. бюджету. З воен. произ-вом зв’язане більше 1000 підприємств, в т.ч. майже всі найбільші концерни важкої пром-сти особливо «Флік» (танки), «Мессершмітт-Бельков-Блом» (авіаракетне озброєння), «Ховальдтсверке — Дойче верфт» (військове суднобудування), «Сименс» (військова электровка), «Байер», «БАСФ», «Хезст» (військова хімія).