Східно-сибірський район
Р-н займає 1/3 території Східної зони, на якій проживає 29% її населення.
ЕГП. Східний Сибір видалений на величезну відстань як від Атлантичного, так і від Тихого океану, що визначає континентальність клімату. Більше 3/4 її поверхні займають гори і плоскогір’я. Реки Енісей і його припливи (Ангара, Нижній і Підкам’яний Тунгус), Олена і ін. є найбільшими в країні джерелами дешевої гідроенергії і води.
Перлина Східного Сибіру — оз. Байкал, що концентрує 1/5 частина світових ресурсів надчистої прісної води. Східний Сибір зосереджує 50% вугільних ресурсів країн СНД (Тунгуський, Кансько-ачинський, Таймирський, Іркутський басейни). У басейні Кансько-ачинськом вугілля добувають відкритим способом (тут 80% вугілля Росії, яке можна добувати цим способом).
Є крупні потенційні запаси нафти і газу. Унікальні родовища цв. металів — в р-ні Норільська (комплексні медно- нікелево-кобальтові руди), на трасі БАМ — Удокан (мідь), полиметаллов (пониззя Ангари), а також олова, молібдену, бокситів, нефелинов. Виявлені поклади залізняку по долині Ангари (розробляються Ангаро-Ілімськие родовища), в Забайкаллі і на півдні Красноярського краю. У р-ні багато нерудних корисних копалини: графіту (р. Курейка — в низовьях Єнісею), слюди, азбесту, куховарських і калійних солей.
Переважає міське населення (72%). Росіяни складають 80% жителів. Корінне населення — буряти, тувинці, хакаси — живуть в південній частині р-ну в республіках (Хакасія, Тува, Бурятія) і бурятських а.о.; евенки, долганы — на півночі в Таймирськом і Евенкійському а.о. Розміщено населення украй нерівномірно. Основна його доля зосереджена уздовж Транссибірської магістралі, в лісостепових і степових улоговинах, оточених горами. Населення зростає в значній мірі за рахунок міграцій. Проблема трудових ресурсів гостра. Потрібне проведення трудозбережної політики.
Економіка Східного Сибіру включає добувні произ-ва і електроенергетику в паливно-енергетичному комплексі, а також що формуються на їх базі енергоємні произ-ва цв. металургії і хим. пром-ти.
У р-ні створене алюмінієве произ-во в Братське, Красноярську, Саяногорське, Шелехове, мідно-нікелеве произ-во — в Норільське. Найбільші центри хим. пром-ти — Красноярськ, Ангара, Усолье Сибірське. Створені центри по переробці деревини (Братськ, Красноярськ, Лесосибірськ, Усть-Ілімськ, Байкальськ). У р-ні Красноярська були створені найбільші произ-ва оборонного комплексу, в яких в даний час проводиться конверсія.