Такий підхід при розподілі фінансових коштів на НІОКР економісти вважають типовими для малих країн, обмежених в інвестиційних можливостях на розвиток науки. Капіталовкладення у фундаментальні дослідження передбачають витрати не лише на устаткування лабораторій і зарплату персоналу, але і спеціальну підготовку кваліфікованих, часто по вузькій спеціальності, кадрів. Оскільки реалізація результатів фундаментальних досліджень носить, як правило, довгостроковий характер, отже, вона зв’язана для малої країни з великим ризиком при їх впровадженні, чим для крупної країни. Адже мала країна має бути задовго упевнена в можливості успішної спеціалізації на світовому ринку забезпеченою результатом своїх фундаментальних досліджень, тоді як крупним державам з об’ємним внутрішнім ринком досить в разі несприятливої кон’юнктури лише захистити себе від іноземної конкуренції у власній країні. Але слід зазначити, що в Данії вся більша і більша увага приділяється сфері фундаментальних досліджень.
Найбільші сільськогосподарські підприємства лідирували по розмірах інвестицій на НІОКР, що доводяться на кожне підприємство. Це є одній з характерних для Данії особливостей. Приблизно на їх рівні були фірми суднобудівельної, хімічної і фармацевтичної промисловості.
Типовим для Данії виробничим підприємством, що має власну групу по НІОКР, є фірма з числом зайнятих від 100 до 500 чоловік, що вкладає на ці цілі від 100 тис. до 1 млн. крон. Враховуючи велику питому вагу середніх і дрібних підприємств в данській економіці, характерну для Данії як в післявоєнні роки, так і в даний час, можна прийти до виводу про те, що основну частину науково-дослідних робіт ведуть крупні компанії, яким відповідно дістається і величезна доля державної допомоги і пільг.
Якщо розглядати структуру розподілу інвестицій в цілях НІОКР на капітальні (апаратура, устаткування і ін.) і поточні витрати (зарплата і ін.)то в Данії можна відзначити тенденцію до скорочення питомої ваги капітальних витрат, яка до 1980 р. була одним з найбільш низьких з розвинених країн. В деякій мірі це пояснюється вищим рівнем зарплати науково-дослідних кадрів в Данії: доля витрат на оплату робочої сили в загальних витратах на НІОКР виросла з 56% в 1970 р. до 60% в 1977 г.2
В кінці 60-х років в Данії була найвища в Західній Європі, за винятком Швейцарії, доля учених і інженерів з вищою освітою серед зайнятих в НІОКР. Вона виросла з 42% в 1968 р. до 45% в 1972 р., але потім знизилася до 39% в 1975 р. Доля техніків склала в середньому 34%, робітників – 15 і інших зайнятих – 8% 3. Отже, в Данії на кожного фахівця з вищою освітою доводилося в середньому 1,6 співробітника допоміжного персоналу. Із-за тенденції до зниження долі фахівців з вищою освітою Данія випередила по цьому показнику до середини 70-х років останні розвинені країни. Таку структуру розподілу робочої сили в НІОКР потрібно вважати тим більше ефективною, що серед допоміжного персоналу досить висока питома вага фахівців з середньою спеціальною освітою.