ТРУДОВІ РЕСУРСИ. Згідно дан­ным 1995 р., населення, зайняте в різних галузях національної економіки, складало 1696 тисяч чоловік, або 47,1% від загальної чисельності. Зі всього заня­того населення 66,2% працювало в галузях матеріального виробництва (у сільському господарстві, промисловості, будівництві, на транспорті), а 33,8% — в непро­изводственной сфері. У виробничій сфері більше трудових ресурсів зайнято в сільському господарстві і промисловості. У галузях невиробничої сфери більш всього зайняті в освіті і охороні здоров’я. Характерною рисою структури зайнятості по галузях є відносно великої питома вага тих, що працюють в агропромисловому комплексі. З одного боку, це пояснюється спеціалізацією
сільського господарства по обробітку трудомістких культур (тех­нических, овочевих, винограду), а з іншої — низькою продуктивністю праці в цій сфері.
В період економічної кризи виникла нова соціальна група людей, які із-за скорочення робочих місць непрацевлаштовані і мають статус безра­ботных. На початку 1995 р. ця категорія населення досягла 23,4 тис. чело­век, в т.ч. 62,8% жінок. У 1995 р. на одне вільне робоче місце доводилося в середньому по 29 безробітних.

ЕКОНОМІКА РЕСПУБЛІКИ
В даний час Республіка Молдова розташовує багатогалузевий экономи­кой, яка грунтується як на власних, так і таких, що на ввозяться ресурсах. У структурі національної економіки республіки переважає сільське господарство і галузі по переробці сільськогосподарської сировини, в основному, харчова про­мышленность. На долю галузей агропромислового комплексу, який состав­ляет головне ядро національної економіки, доводиться більше 60% від валової продукції. У цьому комплексі працюють близько 2/3 з числа зайнятих в матеріальному виробництві, а агропромислова продукція складає основну статтю экс­порта республіки.
Відносно великої питома вага в галузевій структурі доводиться на харчову, легку, електротехнічну промисловість, а також на сільськогосподарське машинобудування.
У 1996 р. промисловість республіки випускала продукцію і надавала ус­луги на 5,6 млрд. лей в перерахунку на поточні ціни. Але в період економічної кризи потужність більшості промислових підприємств використовується лише на 50—70%, а деякі фабрики і заводи припинили виробництво.
У структурі національної економіки республіки все зростаючу роль при­обретает інфраструктура, поставлена на службу виробництва: материально-тех­ническое забезпечення, інформаційні і електронно-обчислювальні послуги, проектні інститути, конструкторські бюро. Зростає також і роль соціальної інфраструктури: освіти, охорони здоров’я, торгівлі, обслуговування населе­ния. Але і ця сфера народного господарства переживає економічну кризу. У всіх галузях невиробничої сфери республіки працює близько 23% з числа зайнятих в національній економіці. Цей показник значно нижчий, ніж в індустріально розвинених країнах (60—70%) і приблизно дорівнює рівню сла­боразвитых країн Африки.