у Альпах — альпінізм і туризм, бази зимового спорту. Гл. міста — Ліон, Сент-Етьенн, Гренобль, Клермон-Ферран.
Західний р-н — пром.-аграр­ный, з розвиненим тваринництвом. У до­линах pp. Луара і Шаранта багато садів і виноградників (произ-во коньяків в р-ні р. Коньяк). Видобуток жел. і урано­вой руд. Рибальство і переробка риби, устричний промисел. Промишлен­ний потенціал р-ну з кон. 50-х рр. помітно виріс в результаті держ.-монополистич. політики децентралізації і підйому агр. р-нів. Найкрупніший го­род, пром. вузол — Нант.
Південно-західний р-н — пром.-агр. р-н, займає гл. обр. Аквітанську низм. з схилами Піренєєв і юго-зап, що примикають до неї. частиною Центр. мас­сива. Р-н має значні сировинні ресур­сы; займає 1-е місце у Ф. по видобутку газу (Лак) і нафти (Парантіс), лесоза­готовкам (у Ландах). Розвинена авиара­кетная пром-сть (Тулуза, Бордо), отд. підприємства алюмінієвою, хим. і пищ. пром-сти. У Піренеях, поблизу ГЕС, розміщені енергоємні галузі металлургич. і хим. пром-сти. У ряді депар­таментов осн. частина жителів зайнята в с. х-ве. Виноградарство. Бордо і Тулу­за — пром. і торг.-трансп. центри р-ну.
Середземноморський р-н — пром.-аграрный і курортний р-н.  Інтен­сивноє високотоварне с. х-во, специа­лизированное на произ-ве винограду, ово­щей і фруктів, в горах — на вівчарстві. Розвинена пищ. пром-сть. Видатне зна­чение в економіці р-ну мають курорти
(Франц. Рів’єра з центрами в Ніцці і Канні, нові курорти на берегах Лангедока) і портово-пром. комплекс Марселя (міста-супутники, порти —
Бер, Лавера, Фоссюр-мер і ін.) з нефтеперераб., нафтохім., металлургич. (Фос), судоремонтною, авиац., пищ. пром-стью.
Медико-санітарний стан, охорона здоров’я і соціальне забезпечення
У 1984 на 1 тис. жит. народжуваність складала 15,2, смертність 10,4; детск. смертність — 14,0 на 1 тис. живонароджених. Середня тривалість життя в 1982 досягла 69 років у чоловіків 76 років у жінок. У структурі захворюваності переважає неинфекц.
патологія. Осн. причини смерті: болез­ни серцево-судинної системи (37,5% в структурі смертності в 1982), злокачеств. новоутворення (20,3%), трав­матизм і ін. нещасні випадки (9,2%).
Держ. реєстрації неинфекц. хвороб немає. Значить, місце в структурі захворюваності займають психич. хвороби: к-ть хворих, нахо­дящихся на стаціонарному лікуванні, еже­годно перевищує 130 тис. Окрім грипу і гострих респіраторних захворювань, з инфекц. хвороб, належних обязат. держ. реєстрації, найбільш поширені кір, скарлатина і нек-рые інші дитячі інфекції, а також черевний тиф, вірусний гепатит. Венеричні за­болевания представляють серйозну со­циальную проблему і завдання здравоохра­нения.