У Башкортостане розробляються 146 з 158 відкритих родовищ, що включають 98.4% розвіданих запасів нафти. Середня выработанность початкових запасів родовищ складає 78%, у тому числі по найбільших: Арланському, Туймазінському і Шкаповському — 79-95%. Нерозвідані запаси нафти в республіці оцінюються в 385 млн. т..
Область Самари — одна з найбільш забуренных глибокими свердловинами частин Урало-Поволжья. До 1995 р. об’єм бурових робіт тут досяг 9.2 млн. т., що складає в середньому 172 т/км перспективної території. При такій вивченій потенціал нафтоносності області Самари реалізований майже на 80%, зберігаючи лише перспективи невеликих відкриттів. У розробку залучені 101 з 145 родовищ, в них поміщено 92.7% розвіданих запасів нафти.
Пермська і Оренбурзька області також відносяться до «старих» нафтовидобувних районів Урало-Поволжья, але відрізняються від розглянутих вище сприятливішими показниками сировинної бази. Перш за все це відноситься до Оренбурзької області, де запаси відкритих родовищ перевищують існуючий рівень видобутку нафти майже в 60 разів, а перспективні і прогнозні ресурси нафти найбільш значительны в Урало-Поволжье.
До теперішнього часу в Оренбурзької області відкрито 178 нафтових родовищ, з яких 82 розробляються; доля останніх в об’ємі поточнихзапасів нафти 75%. Виработанность початкових запасів відкритих родовищ складає 37%, по окремих родовищах вона досягає 73% (Бобровськоє) і 68% (Покровськоє). В той же час найбільш великі в області покладу нафти нафтовій облямівці Оренбурзького газоконденсатного родовища (запаси 85 млн. т.) знаходиться лише в початковій стадії освоєння, хоча має високу конкурентоспроможність по відношенню до інших нафтових родовищ Оренбурзької області.
У Пермської області відкрито 163 нафтових родовища, з яких 98 розробляються. Велика група родовищ (4) знаходиться в тривалій консервації по економічних причинах. У родовищах, що розробляються, зосереджено 92% розвіданих запасів. Середня по області выработанность запасів складає 50%, у тому числі по основних родовищах: Яріно-Каменоложському —90%, Павлівському — 37%, Батирбайському —58%, Осинському —52%. 
Перелік основних нафтовидобувних центрів Урало-Поволжья завершує Республіка Удмуртія, яка стала освоюватися значно пізніше всіх розглянутих вище, унаслідок чого выработанность запасів відкритих нафтових родовищ є найменшою (30%). Розробляються 23 з 67 родовищ, у тому числі всі великі (Чутирсько-киенгопськоє, Мішкинськоє і Ельниковськоє). Відносно низький темп освоєння запасів нафти в республіці багато в чому пояснюється складністю структури запасів, де переважає важка нафта (83%).