В той же час освоєння богатейшїх ресурсів Далекого Сходу вимагає величезних капіталовкладень. Необхідні тому приори­тетная інвестиційна програма для регіону і залучення ино­странных інвестицій, в першу чергу сусідніх держав — Япо­нії, Китаю, Південної Кореї. В даний час вже є вирішення про спільне з Японією освоєння нафтових ресурсів сахалінського шельфу. Підписана Угода з Китаєм про демаркацію государст­венной кордону по Амуру, спільній експлуатації ряду річкових островів. Створюватимуться спільні підприємства. Створена сво­бодная економічна зона «Знахідка», яка успішно розвивається і приносить регіону чималі дивіденди.
Першочерговим економічним завданням Далекосхідного району є зміцнення енергетичної бази, переклад теп­ловых електростанцій на ефективніше газове паливо, реконструкція їх і нарощування потужностей. У недалекій пер­спективе ця проблема буде вирішена за рахунок будівництва маги­стрального газопроводу від Ковиктінського родовища газу в Іркутської області на Далекий Схід і в сусідні держави — Китай, Японію
Найбільш перспективним напрямом в економічному розвитку регіону є розвиток промисловості по видобутку і переробці природної сировини за рахунок конверсії оборонного комплексу, підприємствами якого перенасичений регіон. Сто­ят завдання подальшого розвитку ринкових стосунків, створення ринкової інфраструктури, переорієнтації економіки на по­требности населення, розвитку вільних економічних зон, вирішення екологічних і демографічних проблем і расшире­ния транспортно-економічних зв’язків з іншими регіонами і зарубіжними країнами. Пріоритетним завданням в регіоні долж­на стати завдання всемірного розвитку малого бізнесу, спільних підприємств із спільними країнами.
15 квітня 1996 р. Уряд РФ затвердив Федеральну цільову програму економічного і соціального розвитку Далекого Сходу і Забайкалья на 1996-2005 рр. Державними замовниками Програми були Мінекономіки (координатор), Мінтруд, Госькомпром, МВЕС, голов­ным розробником - Радий з розміщення продуктивних сил і эко­номическому співпраці (СОПСиЕС).
Програма передбачає три етапи, що відображають зміни при­оритетов, внутрішніх і зовнішніх умов: перший (1996-1997 рр.) - осуще­ствление невідкладних заходів по виходу з кризи; другий (1998-2000гг.) - економічна і соціальна стабілізація; третій (2001-2005 рр.) - концен­трация зусиль на завданнях структурної перебудови і забезпечення устойчи­вого розвитку. Вона включає основні підпрограми: комплекс первооче­редных заходів державної підтримки (його реалізація складає содер­жание першого етапу Програми); структурна перебудова економіки; со­действие зайнятості і стабілізації населення; економічне сотрудниче­ство з країнами АТР.