В умовах голоду і убогості велика частина місцевого населення просто вимушена жити в умовах натурального господарства. Сільськогосподарське виробництво майже повністю орієнтоване на кормові потреби. У домашніх господарствах виробляється практично все необхідне для життя. Більше половини суспільних земель віддана в оренду, розміри особистих господарств деколи досягають значних розмірів, проте збут фермерській продукції проблематичний. Зайнятість в суспільному секторі має епізодичний характер. Лише у Північній Осетії проблема зайнятості не стоїть так гостро : тут у ВПК сталася повна конверсія і тепер на високотехнологічному устаткуванні виробляють осетинську горілку. У республіці діє величезна кількість легальних і нелегальних виробничих ліній. Величезні прибутки від виробництва горілки “відмиваються” де лише можна.
У сусідній республіці - в Інгушетії зона економічного сприяння. Підприємства, зареєстровані тут звільнялися на 80 % від федеральних податків. Головний сенс цього офшору полягав в підживленні місцевого бюджету, проте і ці гроші розкрадаються.
Отже, Північний Кавказ знаходиться в складній економічній ситуації. Власті повинні в першу чергу розібратися з проблемами національних розбратів, хоча це буде дуже і дуже не просто При існуючих соціальних, політичних і національних проблемах ніхто не вкладе в економіку цього регіону ні рубля.
Сільське господарство є головною галуззю економіки будь-якої держави. Воно дає необхідні людині продукти харчування і предмети вжитку. Вісімдесят галузей промисловості поставляють свою продукцію сільському господарству, яке у свою чергу, поставляє свою продукцію шістдесяти галузям промисловості.
Агропромисловий комплекс включає галузі, які спеціалізуються на виробництві, переробці і зберіганні сільськогосподарської продукції (землеробство і тваринництво, лісове господарство), а також галузі, що забезпечують с/х засобами виробництва.
Однією з особливостей сільського господарства є його сезонність. Вона наводить до нерівномірного використання трудових ресурсів протягом року і ставить сільське господарство в залежність від природних умов.
Найважливішими чинниками спеціалізації сільського господарства є природні чинники (забезпеченість теплом, світлом, водою і тд), більшою мірою це справедливо для рослинництва. На розміщення тваринництва робить істотний вплив наявність кормової бази. Оскільки населення країни є основним споживачем продукції АПК, то представляється зрозумілим, що демографічний чинник також грає велику роль в спеціалізації сільського господарства.