Введення
У суперечливому процесі становлення нової соціально-економічної системи в нашій країні все більше значення набуває природного чинника розвитку суспільства, держави, окремої людини.
Історично Росія приростала не кращими за європейськими мірками землями. Велика частина її території є простором з екстремальними умовами, в яких здійснити самовідтворювання життя людини майже неможливо. У багатьох регіонах умови формування витрат, цін, попиту і пропозиції якісно розрізняються, дина­мика становлення ринкових стосунків істотно диференційована.
Проте ця проблема в політиці реформ до цих пір не враховується. Центр продовжує політику перетворень по одній моделі незалежно від вихідного стану социохозяйственных систем регіонів, їх готовності до ринкових перетворень. Така одноманітність підходів яв­ляется крупним методологічним прорахунком стратегії і політики ре­форм. Російським регіонам було “відмовлено” в історичній творчості пошуку ринкової моделі для країни в цілому.
У перехідний період, коли логіка загального розвитку визначена вельми приблизно, територіальне різноманіття можливих форм преобра­зований є необхідною умовою для виявлення найбільш рацио­нальных методів ринкових перетворень і побудови нової социаль­но-экономической системи. Вихідним завданням эконо­мической реформи є зробити Росію як державу, суспільство і націю розвиненішою, а значить, і багатшою країною. Дуже важлива також та обставина, що, виключаючи регіони з процесу “історичного творче­ства”, в політиці реформ не використовують фундаментальний чинник ускоре­ния процесів нового системообразования. Замість проходження пере­ходного періоду в максимально короткі терміни наша країна вимушені будемо знаходитися в цьому вельми неефективному стані невизначено довгий час.
Далекий Схід належить до проблемних регіонів, де економічні реформи і становлення ринкової системи господарювання йдуть досить складний. Протиріччя між загальною моделлю реформ, що реалізовується, і специфікою социохозяйственного комплексу тут найбільш загострені. Тому проблеми і перспективи соціально-економічного розвитку Далекосхідного економічного регіону хвилюють не лише населення даного регіону, але і жителів всієї Росії, а також цілий ряд тихоокеанських держав, які зацікавлені в співпраці.
Метою даної курсової роботи є розгляд стану і перспектив розвитку Далекосхідного економічного регіону, при цьому будуть вирішені наступні завдання: аналіз особливостей географічного положення, природно-ресурсного потенціалу, трудових ресурсів, розгляд структури і розміщення виробничих сил по територіях і комплексах і галузях, аналіз економічних зв’язків, екологічної обстановки і перспективи розвитку Далекого Сходу.