Є запаси алмазів, особливо в Республіці Саха, де розвідані кімберлітові трубки «Світ», «Айхал», «Вдала».  Видобуток ведеться відкритим способом. У басейнах річок Вілюй і Алдан є родовища ісландського шпату і гірського кришталя. У Примор’ї (пос. Ярославський) відкрито найбільше в Росії родовище плавикового шпату. Далекий Схід займає важливе місце в країні по запасах слюди — флогопіту. Основні його родовища — Тімптонськоє і Емельджанськоє.
З хімічної сировини в районі є куховарська сіль і сірка. Сіль залягає в Республіці Саха (Олекмінськоє, Кемпендяйськоє і Пеледуйськоє родовища), а сірка — на Камчатці (Вітровий ямщик). Цементною сировиною багаті Примор’я і Приамур’я. Родовища графіту виявлені в Єврейської автономної області.
Клімат прибережної смуги південної частини Далекого Сходу порівняно теплий і вологий, мусонний. У міру продви­жения углиб материка він стає різко континентальним. Значна частина території Республіки Саха і Магаданської області знаходиться за Полярним кругом. Зима на Далекому Вос­токе холодна, суха. У Якутії (у районі Оймякона) зарегист­рирована найнижча температура в Північній півкулі (нижче —50°). Літо печеня в континентальних районах і прохолодне — в приморських. Кліматичні умови регіону ока­зывают великий вплив на господарський розвиток.
Далекий Схід має досить густу річкову мережу. Найкрупніші річки — Олена і Амур з безліччю припливів. Слід зазначити також річки крайньої північно-східної частини району — Яну, Індігірку, Колиму. Річки використовуються як транспортні дороги. Крім того, вони виключно багаті гідроенергоресурсами. Побудовані Вілюйськая, Зейськая і Бурейськая ГЕС.
Рясні літні дощі викликають річкові паводки з повенями, що наводить до затоплення сільськогосподарських угідь. Тому тут необхідно проводити спеціальні ме­роприятия по охороні посівів. Зате завдяки великій кількості води в південній частині району широко поширені типові культу­ры тихоокеанських районів Азії — соя і мал.
На півночі величезні простори займають тундра і лесо­тундра. Західне побережжя моря Охотського, північні частини Приамур’я і Сахаліну, центральну частину Камчатки і майже 80% територій Республіки Саха займають ліси, де преобла­дают хвойні породи — модрина, сосна, кедр, ялина. Південніше 50° північної широти починаються хвойно-широколистяні ліси, образую­щие так звану тайгу Уссурійськую, де поруч зростають пред­ставители рослинності північних і південних широт. Тут про­израстают корейський кедр, маньчжурський дуб, чорнокора береза, липа, ясен, амурський оксамит, пробкове дерево, лиственни­ца, залізна береза, гутаперчеве дерево, лимонник. Дерева переплітаються ліанами, що робить Ус­сурійськую тайгу схожою на ліси субтропіків. Далекий Схід експортує ліс і продукти його переработ­ки в країни басейнів Тихого і Індійського океанів.